Перейти до основного вмісту

Щоденник. 18.11.2017

- Прокидайся...
- А котра година?
- Дев'ята.
- Вже? - через сонні інтонації прорвався подив.
Встати із ліжка все-таки прийшлось. На стільці, що стояв під єдиною жовтою стіною у кімнаті, лежали розкидані на швидку речі. Думки застрягли у прірві дрімоти, але потроху починали повертатися до життя. Невпевнені кроки ставали дедалі міцнішими. Вії, розуміючи свою безвихідь, поповзли угору. І от руки вже чіткими рухами накладають смуги тейпу та кидають в останній момент скоч у маленьку кишеню наплічника.
Перший день Матчевої зустрічі серед клубів у с. Гаразджа поблизу Луцька стартував.
Разом із першим днем на одну з перших хвилин (четверту) вийшла я. Навіщо? Здається відповідь очевидна. Жодного разу моя нога ще не ступала на терени Волині, хіба що проїздом у Норвегію у 2015 році. Нове місце, нові емоції, новий ліс. Особливо ліс… Чистий, з підліском, але без листя, та грибами - химерними, не знайомими, замерзлими. Насолода переслідувала мене до третього контрольного пункту, який приліпився до самотньої сосни посеред вирубаної галявини, добратися куди можна тільки через розритий та порослий чагарником пісок. Після такої подорожі гарний настрій перетворився на роздратування разом із підвернутою ногою і забитим коліном. Проте, якщо жінка може бути жінкою, то спортсмен повинен боротися до кінця. Відверто кажучи, це вдавалося не постійно, про що кажуть невеликі помилки у районах контрольних пунктів. Сама місцевість не допускала варіанту, коли їй не приділяють уваги: широкі не чітко виражені форми рельєфу, рівчаки та схили у три-п'ять горизонталей, що лише здаються простими, та всюди доріжки. От і спробуй тут кинути компас! Трохи полегшувало становище опале листя, але я примудрилася погуляти навіть за таких обставин.
Щодо дистанції – вона мені сподобалась і я дякую організаторам за їх роботу. Не зупиняйтесь на цьому, бо мені вже кортить приїхати до Луцьку наступної осені на Чемпіонат України на спринтерських дистанціях.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Витягнуте із шафи

Закривала на першому курсі свої  « хвости » з історії. Викладач попросив написати тези щодо розвитку орієнтування в Україні. Шукала всюди, де могла: дві-три друковані видання, що вдома припадають пилюкою, різні сайти, блоги. Вийшло взагалі-по-загалям. Приблизно і поверхнево. Світ і орієнтування Орієнтування зародилося у Скандинавії, як елемент підготовки військових, наприкінці XIX ст., а вже як спорт, остаточно сформувалось у Норвегії в 1897 році. Тоді, 13 травня поблизу Бергена, були проведені перші задокументовані змагання із цього виду спорту, в яких вперше приймали участь не тільки військові, але і штатські спортсмени. А от першим відомим переможцем став Педере Фоссума у змаганнях поблизу Осло (Норвегія) 31 жовтня 1897 року. 6 лютого 1899 року стартують перші змагання з орієнтування на лижах у Трондхеймі (Норвегія). На початку ХХ ст. ініціативу розвитку орієнтування підхопили шведи, а за ними й фіни, які у 1905 році створюють «Союз орієнтувального спорту» - фактично пе

Отже, вітаю!

Життєві обставини склалися так, що зараз ти читаєш мій блог. Маю надію, що його контент прийдеться тобі до смаку :) Розпочати ж свою інтернет-історію хочу з близької моєму серцю події – Всесвітнього дня орієнтування. Чому так, розкажу пізніше. Орієнтування і маси 11 травня 2016 року вперше в історії пройшов Всесвітній день орієнтування, який об’єднав 252 957 учасників із 81 країни. Саме стільки людей майже одночасно вийшли на різноманітні спортивні дистанції у всьому світі. Колишній президент IOF * Брайан Портеус (Brian Porteous) дотримується тієї думки, що цей день показав – орієнтування дійсно глобальний вид спорту. «Серйозними» такі змагання назвати важко, проте вони мають свою унікальну мету: масова пропаганда орієнтування у світі. За ідеєю, проведенням цих змагань займаються викладачі у школах, тренери, адміністрації клубів та ентузіасти. IOF пропонує ставити у цей день різноманітні «ігрові» дистанції: лабіринти, легкі спринтерські дистанції, дистанції у парках

Створи своє літо

Горóд, Бабуся , М оре – ці особи вважаються невід’ємними супутниками Літа. Для більш досвідчених майстрів «життєвого досвіду» сюди можна додати і Роботу. Принаймні, це стосується середньостатистичного жителя України. Якщо ж брати до уваги людину, яка випадково чи навмисне одного дня відкрила для себе світ орієнтування, то ці «друзі» гуртом  їдуть  на відпочинок до лісу, бо саме там живе ідол спортсменів – Змагання. Полеміку порозводила, а тепер до справи. Поки у моїй голові зріє і тужиться нова тема «не просто так», я вирішила вас розважити легким оглядом літніх змагань, які заплановані до проведення на Україні. А почну я з весни :) Кубок «Партизанської іскри», Миколаївська обл., 25-28 травня Інформації про ці змагання вкрай мало, бо я знайшла тільки Бюлетень №1 , де сказано про місце проведення, процес заявки та стартові внески. Хоча, можна зробити ставку на цікаву місцевість. Я ніколи не була у тих краях, але чула, що поблизу Южноукраїнська є де побігати. Інфо шукай